АМІЦИТРОН® (AMICITRON)

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Аміцитрон — жарознижувальний, знеболювальний, антигістамінний, судинозвужувальний комбінований ЛЗ, дія якого обумовлена властивостями компонентів, що входять до його складу.

Парацетамол пригнічує синтез ПГ та знижує збудливість центру терморегуляції гіпоталамуса. Швидко всмоктується в ШКТ, зв’язується з білками плазми крові. T½ з плазми крові — 1-4 год. Метаболізується в печінці з утворенням глюкуроніду та сульфату парацетамолу. Парацетамол виводиться нирками, головним чином у вигляді продуктів кон’югації, <5% екскретується у незміненому вигляді.

Фенірамін — блокатор H1-гістамінових рецепторів, знижує ринорею, сльозотечу, усуває спастичні явища.

Добре абсорбується, метаболізується в печінці, виводиться переважно нирками, T½ — 16-18 год.

Фенілефрин — стимулює постсинаптичні α-адренорецептори. Викликає звуження артеріол, підвищує АТ (з можливою рефлекторною брадикардією). Має незначний стимулюючий вплив на головний та спинний мозок.

Фенілефрин всмоктується в ШКТ нерівномірно та піддається пресистемному метаболізму за допомогою МАО в кишечнику та печінці. Cmax в плазмі крові досягається протягом 1-2 год. T½ становить 2-3 ч. Виводиться з сечею майже повністю у вигляді сульфатного кон’югата.

Гвайфенезін — муколітичний засіб, стимулює секреторні клітини слизової оболонки бронхів, що виробляють нейтральні полісахариди, деполімеризує кислі мукополісахариди, знижує в’язкість та збільшує обсяг мокротиння, активує циліарний апарат бронхів, полегшує видалення мокротиння та сприяє переходу непродуктивного кашлю в продуктивний.

Тривалість дії після однократного прийому — 3,5-4 ч. Абсорбція в ШКТ — швидка (через 25-30 хв після прийому всередину). T½ — 1 год. Проникає в тканини, що містять кислі мукополісахариди. Метаболізм відбувається у печінці. Виводиться легенями (з мокротою) та нирками у вигляді неактивних метаболітів.

Аскорбінова кислота бере участь у регулюванні окислювально-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів; підвищує стійкість організму до інфекцій, зменшує судинну проникність, знижує потребу у вітамінах B1, B2, А, Е, фолієвої кислоти, пантотенової кислоти. Покращує переносимість парацетамолу та подовжує його дію (пов’язано з подовженням T½).

ПОКАЗАННЯ

симптоматичне лікування ГРВІ та грипу (гіпертермія, головний біль, закладеність носу, нежить, біль у м’язах).

Для препаратів Аміцітрон плюс і Аміцітрон плюс без цукру додатково: продуктивний кашель з утрудненим виділенням мокротиння.

ЗАСТОСУВАННЯ

призначають дорослим та дітям віком від 14 років. Вміст 1 саше розчиняють у склянці гарячої води (не окропу). Приймати через кожні 3-4 год, але не більше 3 саше на добу. Максимальний термін застосування без консультації лікаря — 3 дні.

Аміцітрон плюс і Аміцітрон плюс без цукру. Дорослі пацієнти похилого віку та діти у віці старше 12 років — по 1 саше кожні 4-6 год в разі потреби. Максимальна добова доза — 4 саше. Термін застосування — 3 дні. Розчинити вміст 1 саше в 250 мл гарячої води. Дітям у віці до 12 років препарат протипоказаний.

Аміцітрон Екстратаб: дорослі та діти у віці старше 12 років: 1 таблетка кожні 4 ч. Запивати водою. Максимальна добова дозу — 6 таблеток. Термін застосування — 3 дні.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

підвищена чутливість до компонентів препарату, портальна гіпертензія, алкоголізм, ниркова недостатність, вагітність (I та III триместр), період годування груддю, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г6ФД; G6PD).

ПОБІЧНА ДІЯ

алергія (висип на шкірі, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк), нудота, біль у епігастрії, анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, запаморочення, підвищення АТ, порушення процесу засинання, мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість у роті, затримка сечі, гепатотоксичність, гемолітична/апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія, нефротоксичність (ниркова колька, глюкозурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

В період лікування необхідно утримуватися від вживання етанолу (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування автотранспортом і занять ін. Потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

підсилює ефекти інгібіторів МАО, седативних ЛЗ, етанолу.

Етанол посилює седативну дію антигістамінних ЛЗ.

Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні лікарські засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запору.

ГКС збільшують ризик розвитку підвищення внутрішньоочного тиску.

Парацетамол знижує ефективність урикозуричних ЛЗ та підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів.

Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії.

Знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який у свою чергу посилює α-адреностимулюючу активність фенілефрину.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

симптоми (обумовлені парацетамолом): блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювота, гепатонекроз. Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу: підвищення активності «печінкових» трансаміназ, збільшення протромбінового часу (через 12-48 год після прийому). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично та може ускладнюватися нирковою недостатністю (тубулярний некроз).

Лікування: введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону — метіоніну через 8-9 год після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год.

Необхідність в проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, в/в введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі 25 °C.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Вам также может понравиться

Добавить комментарий

ru_RURussian