КВАНІЛ (QUANIL)

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинамічні параметри. Цитиколін є попередником ключових ультраструктурних компонентів мембрани клітини (головним чином фосфоліпідів). Препарат має широкий спектр дії:

  • сприяє відновленню пошкоджених мембран клітин;
  • інгібує дію фосфоліпаз;
  • перешкоджає надмірному утворенню вільних радикалів;
  • запобігає загибелі клітин, впливаючи на механізми апоптозу.

У гострий період інсульту цитиколін ↓ об’єм ураження тканин головного мозку, покращує холінергічну передачу. При черепно-мозковій травмі ↓ тривалість посттравматичної коми та вираженість неврологічних симптомів. Окрім цього, сприяє ↓ тривалості періоду відновлення.

При хронічній гіпоксії головного мозку цитиколін ефективний при терапії когнітивних розладів, таких як погіршення пам’яті, безініціативність, труднощі, що виникають при виконанні повсяденних дій та самообслуговуванні. ↑ рівень уваги та свідомості, а також ↓ симптоми амнезії.

Цитиколін ефективний при терапії чутливих та рухових неврологічних порушень дегенеративної та судинної етіології.

Фармакокінетичні параметри

Абсорбція. Цитиколін добре абсорбується після застосування per os. Біодоступність майже однакова як при застосуванні per os, так і після в/в введення.

Біотрансформація. Цитиколін метаболізується в кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину.

Розподіл. Значною мірою цитиколін розподіляється в структурах головного мозку зі швидким входженням фракцій холіну до структурних фосфоліпідів та фракції цитидину — до цитидинових нуклеотидів та нуклеїнових кислот. Цитиколін проникає в головний мозок та активно вбудовується в клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, формуючи частину фракції структурних фосфоліпідів.

Екскреція. Тільки 15% введеної дози цитиколіну екскретується з організму людини, <3% — з сечею та ≈12% — з СО2 повітря при видиху.

У екскреції цитиколіну з сечею можна виділити 2 фази: 1-ша фаза, що триває ≈36 год, у ході якої швидкість виділення швидко ↓, та 2-га фаза, у ході якої швидкість екскреції ↓ набагато повільніше. Те ж саме спостерігається у СО2, що видихує пацієнт, — швидкість екскреції швидко ↓ через ≈15 год, а потім ↓ набагато повільніше.

ПОКАЗАННЯ

  • гострий період ішемічного інсульту (у складі комплексної терапії);
  • період відновлення після перенесеного ішемічного та геморагічного інсультів;
  • гострий (у складі комплексної терапії) та період відновлення;
  • когнітивні та поведінкові порушення при дегенеративних та судинних захворюваннях головного мозку.

ЗАСТОСУВАННЯ

рекомендована доза 500—2000 мг/добу залежно від стану пацієнта та ступеня тяжкості симптомів.

Препарат у формі розчину, попередньо змішаний з невеликим об’ємом води, застосовують за допомогою мірного стакана, який необхідно промивати водою після кожного застосування. Для відмірювання доз можливо використовувати пластиковий шприц без голки.

Дозу препарату та тривалість курсу терапїї лікар визначає індивідуально.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гіперчутливість до цитиколіну або інших компонентів препарату. Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

ПОБІЧНА ДІЯ

алергічні реакції (висип, свербіж шкіри, анафілактичний шок), головний біль, запаморочення, відчуття жару, тремор, нудота, блювання, діарея, галюцинації, набряки, задишка, безсоння, збудження, ↓ апетиту, оніміння в паралізованих кінцівках, зміна активності печінкових ферментів. Може викликати короткочасну артеріальну гіпотензію чи гіпертензію.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

препарат у формі таблеток містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей препарат.

Препарат у формі розчину містить барвник понсо 4R, який може викликати алергічні реакції, астматичний напад, особливо у пацієнтів з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти. Якщо встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей препарат, оскільки препарат містить розчин сорбіту. Метилпарабен і пропілпарагідроксибензоат, що входять до складу препарату, можуть викликати алергічні реакції (можливо, уповільнені).

Застосування в період вагітності та годування груддю. Дані щодо застосування цитиколіну у вагітних відсутні. Цитиколін не слід застосовувати в період вагітності, окрім випадків крайньої необхідності. У період вагітності лікарський препарат призначати лише тоді, коли очікувана терапевтична користь переважає потенційний ризик. Дані про проникнення цитиколіну в грудне молоко та його дії на плід невідомі.

Діти. Досвід застосування препарату у дітей обмежений, тому лікарський препарат слід призначати тільки тоді, коли очікувана користь перевищує будь-який потенційний ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. В окремих випадках деякі побічні реакції з боку ЦНС можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

препарат посилює дію леводопи. Не слід одночасно застосовувати з препаратами, що містять меклофеноксат.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

не спостерігалося.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Розчин не охолоджувати та не заморожувати. Під час зберігання можлива легка опалесценція, яка зникає за умов витримки препарату при кімнатній температурі (=20 °С). Після розкриття флакону препарат зберігати не довше ніж 4 тиж.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Вам также может понравиться

Добавить комментарий

ru_RURussian